поганяти — 1 дієслово недоконаного виду підганяти; правити конем чи екіпажем поганяти 2 дієслово доконаного виду ганяти деякий час … Орфографічний словник української мови
вигейкувати — ую, уєш, недок. Поганяти волів … Український тлумачний словник
ньокати — аю, аєш, недок., розм. Поганяти коней вигуком ньо … Український тлумачний словник
паняти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) Поганяти. 2) Рушати; прямувати … Український тлумачний словник
поганяння — я, ч. Дія за знач. поганяти … Український тлумачний словник
попоганяти — я/ю, я/єш, док., перех., розм. Ганяти тривалий час; поганяти добре … Український тлумачний словник
їхати — 1) (про засоби пересування рухатися в якомусь напрямі), і[й]ти; котити(ся) (про автомобіль, віз); мчати(ся), летіти, нестися, бігти, гнати (швидко); тягтися, тягнутися, плестися 2) (про людей пересуватися якимось із видів транспорту), і[й]ти,… … Словник синонімів української мови
підганяти — I = підігнати (примушувати / допомагати швидше йти, їхати), підгонити, поганяти, гнати, нукати, принукувати, принукати Пор. гнати I, 1) II ▶ див. квапити, прилаштовувати I, припасову … Словник синонімів української мови
паняти — дієслово недоконаного виду поганяти; прямувати розм … Орфографічний словник української мови
